До кінця року курс гривні щодо долара складе 25 грн/дол. Такий прогноз зробили експерти інвестиційної компанії SigmaBleyzer. Свою оцінку фінансисти пояснюють:
- складними переговорами України з кредиторами щодо реструктуризації боргів;
- зобов’язаннями перед МВФ;
- жорсткими економічними умовами.
За підсумками року вони очікують споживчу інфляцію на рівні 45%. Як і МВФ, експерти SigmaBleyzer очікують падіння ВВП за підсумками 2015 року на 9%. За їх словами, в другому півріччі скорочення економіки сповільниться (у І кварталі було -17,6%), що будемо зумовлено в т.ч. нижчою базою порівняння минулого року, зменшенням впливу фактору зниження експорту в Росію, завершенням реструктуризації боргів України тощо. «Ми очікуємо, що ВВП почне відновлюватися на початку 2016 року», – зазначають фахівці. 
ДО РЕЧІ У середині квітня цього року експерти австрійського Raiffeisen Bank International (мажоритарний акціонер «Райффайзен Банку Аваль») прогнозували, що до кінця грудня 2015 року гривня може девальвувати до 30 грн/дол і 28,5 грн/євро. Згідно з песимістичним прогнозом уряду (що передбачає падіння ВВП у 2015 році на 11,9% та інфляцію 42,8%), на кінець грудня-2015 курс гривні щодо долара може скласти 32 грн/дол. Водночас у квітні керівник аналітичного підрозділу групи ICU (“Інвестиційний Капітал Україна”) Олександр Вальчишен висловлював думку, що гривня передевальвована на 20%. За оцінками ж фахівців інвестиційної компанії SP Advisors, прогноз МВФ та НБУ щодо дефіциту зовнішнього фінансування України в 2015 році на рівні 11,3 млрд дол є занадто оптимістичним. Реальний показник може скласти 16,6 млрд дол. І за таких умов Нацбанк матиме два варіанти:
- дозволити гривні ще девальвувати (можливо, до 25-27 грн/дол) з поточною рівня біля 23,4 грн/дол, що має поліпшити торговий баланс;
- використовувати валютні резерви для покриття дефіциту, що призвело б до порушення виконання цільового «маяка» МВФ щодо зростання валютних резервів НБУ на кінець року до 18,3 млрд дол.
Експерти SP Advisors вважають більш ймовірним другий варіант, з огляду на те, що резерви на кінець 2015 року на рівні 13 млрд дол. були б прийнятним показником (покриває 2,9 місяці імпорту). ЩЕ ПО ТЕМІ 5 червня парламентський комітет з питань бюджету ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти в другому читанні законопроект №2743 «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо розбудови інституційної спроможності Національного банку України», в якому передбачено запровадження заборони з 2016 року на авансове перерахування Нацбанком коштів у бюджет до затвердження фінансової звітності НБУ міжнародними аудиторами, а також до формування резервів. Це нововведення, по суті, покликане обмежити емісію гривні для потреб бюджету, що тисне на курс та інфляцію. У першій редакції законопроекту №2743 пропонувалося скасувати норми Бюджетного кодексу України щодо:
- залучення Нацбанку до складання прогнозу держбюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди;
- надання Нацбанком Президенту, Верховній Раді та Кабінету Міністрів прогнозних монетарних показників та інформації про розрахунок частини прогнозованого прибутку до розподілу, яка підлягатиме перерахуванню до державного бюджету;
- передбачення у прогнозі державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди та проекті Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період прогнозних показників валютно-курсової політики.
Верховна Рада погодилася прийняти в першому читанні законопроект №2743 лише з виключенням з документу вказаних норм. Це була настійлива вимога кількох парламентських фракцій та Мінфіну. 
З одного боку, зрозуміло, чому НБУ намагався «проштовхнути» відповідні новації. І зрештою, частково вони не позбавлені логіки. Враховуючи об’єктивну нинішню залежність держказни від «друкарського верстату» НБУ, як Мінфін та уряд мають планувати доходи витрати? Можливо, доречніше говорити не про те, щоб взагалі не давати чіткі прогнози, але принаймні окреслювати можливий діапазон, щоб був хоча б якийсь орієнтир? Це могло б привчити і Мінфін, і уряд в цілому до більшої стриманості та скрупульозності при формуванні та виконанні держкошторису. Як знову ж таки уже звертав увагу Finbalance, в законопроекті №2742 передбачені, зокрема, деякі більш ніж неоднозначні норми. Зокрема, фактичне звільнення від судової відповідальності посадових осіб Нацбанку: позови, подані проти них, будуть вважатися позовами проти НБУ. Крім того, законопроектом №2742 скасовується відповідальність глави Нацбанку перед Верховною Радою. Проти цих норм виступали представники кількох парламентських фракцій і їх збиралися вилучити перед другим читанням. 
Як наголошували прем’єр-міністр Яценюк та міністр фінансів Яресько, прийняття законопроектів №2742 та №2743 є обов’язковою умовою МВФ для виділення другого траншу кредиту для України на 1,7 млрд дол. Це ж саме стосується законопроекту №2956 «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» (щодо механізмів впливу на підприємства-боржники), який має полегшити «Нафтогазу» стягнення боргів з підприємств-боржників. Всі ці три законопроекти парламент мав розглянути минулого тижня, однак поки ще не зробив цього. Джерело: http://finbalance.com.ua/news/Shcho-bude-z-hrivneyu-do-kintsya-2015-roku http://finbalance.com.ua/news/Emisiya-hrivni-MVF-ne-dast-Ukrani-kredit-yakshcho-NBU-y-dali-robitime-avansovi-platezhi-u-byudzhet Джерело таблиці: звіт SigmaBleyzer Фото у заголовку: http://ukr-online.com/uploads/posts/2014-05/1401171180_news-image-52ccd9fec7a3e.jpeg Фото у тексті: http://pics.top.rbc.ru/top_pics/uniora/36/1400503142_0536.1000×800.jpeg http://www.bankoboev.ru/images/NTM5MDI=/Bankoboev.Ru_zheleznyi_grivny.jpg http://www.torange.biz/photo/2/16/Гривня-в-гаманці-1240495189_71.jpg
