До 4 млн українських жінок стали жертвами домашнього насильства – ООН

Розрахунки Фонду народонаселення ООН свідчать, що в Україні фізичному насильству піддаються 4 млн жінок, а сексуальному – 1,8 млн жінок. Про це сказала представник Фонду народонаселення ООН в Україні та Білорусі Нузхат Есан. Однак Фонд народонаселення Організації Об’єднаних Націй вважає можливим подолання сімейного насильства за умови змін до законодавства України відповідно до положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильства щодо жінок. Есан зазначила, що розрахунки ґрунтуються на середньосвітових показниках, але реальна кількість постраждалих жінок значно вище, оскільки потерпілі часто не повідомляють про те, що зазнали насильства. “Якби нам вдалося реформувати належним чином законодавство, забезпечити, щоб все це належним чином працювало, то ми могли б взагалі практично знищити таке явище, як насильство щодо жінок”, – сказала Есан.   ДО РЕЧІ Мінсоцполітики розробило законопроект з метою впровадження механізмів реалізації Конвенції Ради Європи про запобігання насильства щодо жінок. Україна приєдналася до Конвенції в 2011 році.   НАША ДОВІДКА Насилля проти жінки може приймати різні форми:

  • насилля в сім’ї;
  • зґвалтування;
  • торгівля жінками та дівчатками;
  • примушення до проституції.

Комісія ООН зі становища жінок визначає крім вказаних ще і такі види насилля проти жінок, як:

  • насилля в ході збройних конфліктів (вбивства, систематичні зґвалтування, сексуальне рабство та примусова вагітність);
  • вбивства на ритуальному ґрунті;
  • насилля, пов’язане з приданим;
  • вбивство новонароджених жіночої статі та дородовий вибір статі дитини з перевагою на користь хлопчиків;
  • операції на жіночих статевих органах;
  • інші традиції.

На щастя, наша культура не носить таких жахливих форм дискримінації прав жінок, а українські батьки, якщо і приймають рішення про припинення вагітності, то не на підставі статі майбутньої дитини. Але і в нашому суспільстві найбільше потерпає від насилля саме жінка. В Україні є закони, що захищають права потерпілих від насильства в сім’ї. Перш за все, це Закон України «Про попередження насильства в сім’ї» та Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за вчинення насильства в сім’ї або невиконання захисного припису». Крім того, наша держава ратифікувала ряд міжнародних документів з даної проблематики:

  • Міжнародний пакт про громадянські та політичні права;
  • Міжнародна конвенція про економічні, соціальні та культурні права;
  • Конвенція ООН про викорінення всіх форм дискримінації щодо жінок та Факультативний Протокол до неї;
  • Конвенція ООН проти тортур та інших форм жорстокого, нелюдського чи принижуючого поводження або покарання;
  • Конвенція ООН про права дитини.

Але на практиці механізму негайного припинення насилля в сім’ї та недопущення його в майбутньому не існує. Діючі закони потребують категорійного доопрацювання, утвердження додаткових інструкцій; необхідно проводити роботу з підвищення рівня правової культури населення щодо проблем насильства в сім’ї; утверджувати відповідні цільові програми на державному та регіональному рівнях.   КУДИ ЗВЕРТАТИСЬ ЗА ДОПОМОГОЮ За допомогою потрібно звертатись на національну гарячу лінію з питань запобігання насильству. Безпосередньо із заявою слід звертатись:

  • до дільничного інспектора міліції;
  • до кримінальної міліції у справах дітей;
  • до центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;
  • до управління сім’ї та молоді районної, міської чи обласної держадміністрацій;
  • до громадських організацій, які надають допомогу постраждалим від насильства.

Також можна звертатись до Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту – спеціального уповноваженого органу виконавчої влади з питань попередження насильства в сім’ї: (044) 279 09 81 В Україні діють центри соціально-психологічної допомоги та центри медико-соціальної реабілітації жертв насильства в сім’ї, де надається тимчасовий притулок та невідкладна допомога особам та сім’ям з дітьми, які опинилися у складних життєвих обставинах. Дізнатися розташування та отримати допомогу можна у місцевих державних адміністраціях на місцях.  

Національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації

Якщо ви стали ЖЕРТВОЮ або СВІДКОМ насильства

  • Національна «гаряча лінія» з питань протидії насильству та захисту прав дитини (працює на базі Міжнародного жіночого правозахисного центру «Ла Страда – Україна»). 386  безкоштовно для абонентів МТС та Київстар 0 800 500 335  дзвінки в межах України безкоштовні 044 205 36 94  для дзвінків у межах Києва та з закордону
  • Національна «гаряча лінія» з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів (працює на базі Представництва міжнародної організації з міграції в Україні). 0 800 505 501 дзвінки в межах України безкоштовні 527 безкоштовно для абонентів МТС, Київстар, life:)
  • Регіональна консультативна телефонна «гаряча лінія» з питань запобігання та протидії домашньому насильству (працює на базі Громадської організації незрячих юристів) 057 705 12 66
  • Регіональна консультативна телефонна «гаряча лінія» з попередження торгівлі людьми (працює на базі Харківської міської організації Міжнародної організації «Жіноча громада») 057 714 38 50

Національна дитяча «гаряча лінія»    0 800 500 225 або 772 з мобільного Джерело: http://society.puls.kiev.ua/incident/330616.хтмл http://female.pit.org.ua/Articles/5388.aspx http://sms.gov.ua/тут-вам-допоможуть.html http://gendercenter.sumdu.edu.ua/index.php/phones Фото: http://osvita-info.at.ua/strakh.jpg